понедельник, 20 августа 2018 г.

ПРО ПРОЕКТ ТИМЧАСОВОГО ПОРЯДКУ ПРИСУДЖЕННЯ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ


Даний проект містить у собі юридичне оформлення пропозиції переходу до практики захисту дисертацій у разових спеціалізованих вчених радах. Він є компромісним та перехідним. Повний перехід до захисту виключно в разових спеціалізованих вчених радах не може сьогодні бути запропонованим на чинній законодавчій базі. Можливість захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії в разових радах закладає передумови для повного переходу до практики захисту виключно в разових радах. Можна передбачити, що в умовах вільного вибору здобувач безумовно буде надавати перевагу захисту в разовій раді, що своєю чергою буде сприяти відмові від постійно діючих спеціалізованих вчених рад. В умовах дискредитації діяльності постійно діючих спеціалізованих вчених рад запропонований проект є дуже важливим. Він пропонує реальну альтернативу.

У будь-якому випадку при доопрацюванні даного проекту варто взяти до уваги наступні рекомендації:

1. З проекту Тимчасового Порядку присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії мають бути виключені положення, які наділяють МОН повноваженнями, що не передбачені чинним законодавством, зокрема повноваження щодо акредитації разових вчених рад та затвердження їх рішень. Потрібно прискорити обрання нового складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а не передавати його повноваження МОН.

2. Абзац другий пункту 9 слід доповнити нормою, яка надає право кандидату наук очолювати разову спеціалізовану вчену раду, що опікується питанням присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії.

3. Абзац третій пункту 9 варто доповнити нормою, згідно з якою одна особа не може одночасно очолювати кілька разових спеціалізованих вчених рад.

4. Абзац п’ятий, пункту 7 доцільно викласти в наступній редакції: Всі члени разової спеціалізованої вченої ради є рівноправними під час захисту.

5. Норму про заборону науковому керівнику здобувача бути присутнім на засіданні разової спеціалізованої вченої ради під час захисту слід вилучити з пункту 21 як таку, що є дискримінаційною та необґрунтованою.

6. Норму про необхідність одноголосного голосування для позитивного рішення щодо присудження наукового ступеня слід вилучити. Рішення має вважатися позитивним, якщо за нього проголосували чотири з п’яти членів разової спеціалізованої вченої ради.

7. Пункт 23 варто уточнити, а саме слід зазначити, що мова йде про право на повторний захист відхиленої дисертації.

8. Норму про можливість участі опонентів у засіданні разової спеціалізованої вченої ради через відео зв’язок слід вилучити, бо її застосування буде вести до профанації процесу захисту дисертації та суперечить пункту 22, яким передбачено, що відкрите та поіменне голосування кожного з опонентів засвідчується їхнім особистим підписом у протоколі засідання.

9. З абзацу першого пункту 13 доцільно вилучити вираз «та педагогічної діяльності», оскільки опанування методологією педагогічної діяльності не може бути вимогою до рівня наукової кваліфікації особи.

10. Слід відмовитися від норми абзацу другого пункту 19, згідно з якою опоненти повинні розглядати праці, опубліковані за темою дисертації та включати оцінку таких праць у відгук. Слід зважати на те, що процедура надання таких праць для ознайомлення опоненту на відміну від тексту дисертації не визначена проектом. Публікації лише висвітлюють основні положення та результати дисертаційного дослідження, які містяться в тексті дисертації. В даному випадку мова йде про марнування часу опонента.

11. Мінімальна норма навантаження для атестації одного здобувача ступеня доктора філософії має складати: для голови спеціалізованої вченої ради – не менше 10 годин, для опонентів – не менше 20 годин кожному.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

четверг, 9 августа 2018 г.

ПРО АКАДЕМІЧНИЙ КЕЙС ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ, АБО ПРАВО НА ПОСАДУ


1. Проведенням конкурсів на заміщення викладацьких посад має опікуватися відділ внутрішнього забезпечення якості освіти у вищому навчальному закладі. Конкурсна комісія має формувати з-поміж співробітників даного відділу. Відповідні кафедри мають надавати належну консультативну допомогу при проведенні конкурсу.

2. Конкурсна комісія при проведенні конкурсу має бути максимально націлена насамперед на пошук викладача для викладання конкретної дисципліни чи ряду дисциплін. Не слід обмежуватися в оголошенні про конкурс зазначенням посад на кафедрі. В оголошенні про конкурс обов’язково має вказуватися дисципліна чи вичерпний перелік дисциплін, для викладання яких ВНЗ потребує викладача. ВНЗ повинно не формально шукати власника відповідного атестата доцента чи професора, як то часто трапляється сьогодні, а людину, яка могла б на належному рівні прочитати конкретну дисципліну, посівши при цьому відповідну посаду доцента чи професора. Важливо, щоб конкурси на заміщення викладацьких посад відбувався як виборювання права читати конкретну дисципліну.

3. Обов’язкову вимогу до академічного кейса кандидата варто обмежувати вимогою до документа про вищу освіту за певною спеціальністю. Весь інший склад академічного кейса, що подається на розгляд конкурсної комісії, має формуватися на розсуд кандидата. При цьому кандидат має враховувати, що його академічний кейс має слугувати демонстрацією та обґрунтуванням трьох головних факторів (пунктів), на які послідовно має звертати свою увагу конкурсна комісія. По-перше, пріоритетності викладання відповідної дисципліни для кандидата. По-друге, спроможності кандидата забезпечити належну якість викладання відповідної дисципліни. По-третє, рівень визнання та оцінки академічних здобутків кандидата в академічному середовищі......

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook