Як вже вище було зазначено, сьогодні в Україні відсутній аналог старшої академічної школи. Існує ризик плутати таку школу зі спеціалізованою школою. Профільна школа не означає спеціалізований характер самої школи, вона передбачає лише можливість отримання в ній профільної освіти, при цьому отримання освіти за різними профілями. Мова йде не про реформування вже наявної школи, як то ми маємо у випадку з початковою та базовою середньою школою, а про формування принципово нової освітньої інституції. Так, старша академічна школа буде формуватися здебільшого на матеріально-технічній базі наявних сьогодні середніх шкіл. Значною мірою педагогічний склад старшої академічної школи також буде формуватися з-поміж тих вчителів, які сьогодні працюють у середній школі. Проте, було б хибно вважати, що старша академічна школа може і має постати в результаті формального відокремлення старших класів теперішньої середньої школи. Старшу академічну школу не можна створити шляхом її виокремлення з теперішньої середньої школи, при цьому проблема дійсно полягає в тому, що старша академічна школа фактично має створюватися на матеріально-технічній базі та людському потенціалі окремих наявних середніх шкіл. Здавалося б, ми маємо достатньо часу для формування старшої академічної школи: щонайменше ще вісім років. Питання лише в тому, як ми розпорядимося цими роками й чи не буде відкладено розв’язання питання формування нової школи на останні з цих восьми років. Насправді ж, вже сьогодні як на рівні держави, так і на рівні місцевих органів влади потрібно мати чіткий план щодо формування мережі старших академічних шкіл. Більш того, потрібно було б вже перейти до реалізації такого плану. В іншому випадку ми через вісім років будемо мати лише перейменування старших класів середньої школи у старшу академічну школу.
В чому полягає відмінність навчання в старшій академічній школі від навчання в базовій середній школі?
По-перше, навчання у базовій середній школі є обов’язковим для кожної дитини в країні. Навчання ж у старшій академічній (профільній) школі не є і не може бути обов’язковою ланкою в освіті. По-друге, навчання в базовій середній школі та теперішніх старших класах середньої школи базується на класно-урочній формі організації навчального процесу. Кожен учень є членом певного класу, в складі якого він опановує єдину для всіх учнів навчальну програму, яка передбачає певний перелік навчальних дисциплін. Профільна (старша академічна) школа передбачає інший підхід. Навчання в старшій академічній школі має відбуватися виключно за індивідуальною освітньою траєкторією для кожного учня, формування такої траєкторії передбачає як врахування побажань та можливостей учня, так і допомогу зі сторони батьків та школи у виборі профілю.
Повноцінна реалізація в школі учнецентричної моделі навчання може бути здійснена лише у старшій академічній (профільній) школі, оскільки така модель не може бути реалізована без повноцінної індивідуальної освітньої траєкторії, вдаватися до якої на нижчих рівнях і складно, і навіть недоцільно.
По-третє, базова середня школа має допомогти учню насамперед засвоїти надбання людства (культури та науки), тоді як старша академічна школа має допомогти учню навчитися розпоряджатися такими надбаннями та вільно орієнтуватися в них, роблячи зокрема свій вибір майбутньої вищої освіти. Ми повинні бути свідомі того, що між базовою середньою школою й старшою академічною школою лежить фундаментальна відмінність, яку ризиковано долати на рівні радикальних змін шкіл нижчого рівня. Спроби втілення в базовій середній школі повноцінної моделі індивідуальної освітньої траєкторії можуть мати вкрай негативні наслідки для освіти учня; більш того, школа може не стільки навчати учня реалізовувати власну свободу, скільки розвиватиме в ньому схильність до свавілля. Спочатку (початкова та базова середня) школа має навчити учня поважати попередню традицію, спільну для всіх, а потім вже сприяти учню у вираженні його ставлення до такої традиції. По-четверте, базова середня школа має пропонувати програми, які можуть бути опановані переважною частиною учнів. В цьому розумінні базова середня школа має орієнтуватися на можливості так званого середнього учня. Зовсім інший підхід має сповідувати старша академічна школа.
Прояснення відмінності між базовою середньою школою (а по суті теперішньою середньою школою взагалі) та майбутньою старшою академічною школою підводить до відповіді на питання про місію останньої. У чому полягає місія старшої академічної школи?
Місія старшої академічної школи полягає в допомозі учню зробити самостійний та водночас свідомий вибір майбутнього життєвого шляху, зокрема через вибір майбутньої спеціальності, опановувати яку він буде вже у вищій школі (закладі вищої освіти). Проте неправильно було б вважати, що місія старшої академічної школи зводиться до сприяння свідомому вибору учнем майбутньої вищої освіти. Більш того, навчання у старшій академічній школі не передбачає з необхідністю подальше навчання у закладі вищої освіти. Старша академічна школа має допомогти учню свідомо вибрати життєвий шлях хоча б середньостроковій перспективі. Свідомий та самостійний вибір учнем певного життєвого шляху передбачає усвідомлення ним його бажань, здібностей, можливостей та перспектив. Допомогти досягти такого усвідомлення і має старша академічна школа. В цьому і полягає її місія. Саме для цього і потрібно створювати абсолютно нову старшу академічну школу.
Доцільно запитати: за яких умов старша академічна школа може виконувати свою місію? На яких засадах має будуватися старша академічна школа?
Про засади побудови старшої академічної школи
По-перше, навчальний процес у старшій академічній школі має бути направлений на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії для кожного окремого учня. Учень старшої академічної школи не повинен прив’язуватися до певного класу; він не повинен ставитися перед необхідністю вивчення певних обов’язкових дисциплін. Іншими словами, не повинно існувати жодного навчального предмета, який би мав обов’язково обирати учень старшої академічної школи. Разом з тим, при виборі навчальних предметів (дисциплін) учень та його батьки мають бути проінформовані про важливість опанування того чи іншого предмета з огляду на вибір у майбутньому тієї чи іншої спеціальності у закладі вищої освіти. Так, скажімо, учень старшої академічної школи повинен мати право навіть відмовитися від вивчення української мови та літератури, однак він та його батьки мають усвідомлювати, що тим самим мінімізується чи навіть стає неможливим вступ до вітчизняного закладу вищої освіти. Отже, насамперед старша академічна школа має допомогти учню свідомо обрати індивідуальну освітню траєкторію, зокрема й визначившись з певним переліком предметів та головним напрямком (профілем) його освіти.
По-друге, старша академічна школа має надавати можливість отримувати рівнозначну підготовку за різними профілями (напрямками) освіти. В одній і тій же школі учні в залежності від їхнього вибору повинні мати можливість отримати гуманітарну (класичну), математично-природничу чи іншу профільну підготовку. Іншими словами, повноцінна старша академічна школа не повинна розбудовувати як спеціалізована школа, а сільській місцевості це навіть неможливо. Також навчання в старшій академічній школі має передбачати можливість на певному етапі зміни профілю освіти. Таку зміну профілю не можна зробити в спеціалізованих школах. Звісно, це не означає, що спеціалізовані школи не повинні існувати в принципі, однак потрібно розуміти відмінність між спеціалізованою старшою школою та повноцінною старшою академічною школою. Навчання в старшій академічній школі має підготувати до повноцінного навчання за будь-якою спеціальністю в закладі вищої освіти. Сьогодні середня школа фактично не здійснює підготовку учнів для здобуття в майбутньому університетської класичної освіти.
По-третє, визначення індивідуальної освітньої траєкторії для учня має передбачати її когерентність (відповідність) бакалаврським програмам та вимогам до абітурієнтів на такі програми. В цьому розумінні навчальні програми старшої академічної школи є ближчими до бакалаврських програм закладів вищої освіти, аніж до навчальних програм базової середньої школи. Сама ж старша академічна школа навіть є ближчою закладам вищої освіти, аніж базовій середній школі. Викладач старшої академічної школи повинен потенційно бути готовим викладати на бакалаврських програмах, а в ідеалі навіть суміщати викладання в закладі вищої освіти та старшій академічній школі. У свою чергу можливість у майбутньому перейти до трирічних бакалаврських програм залежить від перспективи розбудови повноцінних академічних шкіл. Отже, навчальні програми старших академічних шкіл мають формуватися на ґрунті тісного зв’язку з бакалаврськими програмами закладів вищої освіти.
Про перешкоди на шляху формування старшої академічної школи в Україні
Можна виокремити щонайменше чотири можливі головні перешкоди чи проблемні моменти на шляху формування старшої академічної школи: (1) відсутність належної концепції розбудови такої школи, (2) складнощі перехідного періоду від практик старших класів теперішньої середньої школи до старшої академічної школи, (3) проблема викладача, (4) проблема приміщень.
1. Головною перешкодою на шляху ефективної розбудови старшої академічної школи може стати відсутність чіткої концепції останньої, розуміння її місця в структурі вітчизняної освіти. Як видається, при обговоренні питання про старшу академічну школу все ще відсутнє розуміння того, що формування останньої є вирішальним елементом у реформування всієї системи освіти в країні. При реформуванні сфери вищої освіти не береться до уваги, що останнє неможливе поза розбудовою абсолютно нової інституції, яка покликана зв’язати ланку середньої та вищої освіти, ставши своєрідним містком між ними. Формування старшої академічної школи має стати відповіддю на серйозну проблему з гуманітарною (класичною) освітою в країні, яка проявляється зокрема в тому, що на цілу низку гуманітарних факультетів студенти вступають без належної попередньої підготовки.
2. Через вісім років буде складно автоматично та відразу перейти від практики організації навчального процесу в старших класах теперішньої середньої школи до нових практик старшої академічної школи. Усвідомлення необхідності формування старшої профільної академічної школи обумовлено розумінням неефективності освіти в старших класах теперішньої середньої школи. Відповідно, не можна залишати теперішній стан справ та чекати лише на появу нової старшої школи через вісім років. Потрібні зміни в навчальному процесі в старших класах вже сьогодні.
3. Проблема викладача старшої академічної школи є проблемою професійного, ментально-психологічного та світоглядного характеру. Старша академічна школа потребує не менторів та безапеляційних наставників, а викладачів, які будуть спроможними до відкритого діалогу з учнем, спроможними повести за собою учнів своїм прикладом. Викладач старшої академічної школи має конкурувати з іншими викладачами за вибір учня. Сьогодні вчителі середньої школи та навіть викладачі закладів вищої освіти до такої конкуренції є погано призвичаєні.
Проблема викладача майбутньої старшої академічної школи має й іншу складову. В найближчий час доволі складно буде на всіх рівня, зокрема в сільській місцевості, забезпечити у старшій академічній школі належний рівень гуманітарної (класичної) освіти, причиною цього є банальна відсутність відповідних викладачів (вчителів).
4. Проблема приміщень для старшої академічної школи, мабуть, є найменш складною, разом з тим її вирішення буде потребувати значного фінансування. Теперішні українські середні школи, як правило, мають класні кімнати приблизно одного розміру, розраховані в середньому приблизно на тридцять учнів у класі. Проблема полягає в тому, що старша академічна школа буде потребувати навчальних кімнат та аудиторій різного розміру, які б були придатними для занять з групами від 10 до 100 чоловік. Відповідно, приміщення теперішніх шкіл потребують капітального перепланування.
Рекомендації
1. При розбудові концепції старшої академічної школи потрібно виходити з того, що нова освітня інституція є унікальним навчальним закладом, який не може постати в результаті трансформації практик теперішніх навчальних закладів. Формування старшої академічної школи є унікальною можливістю змінити всю систему освіти в країні. Розробники концепції старшої академічної школи мають виходити з усвідомлення її місії.
2. Старша академічна школа може постати лише в умовах наявності дорожньої карти з втілення в життя відповідної концепції. Звісно, мова йде не про наявність формально виписаної дорожньої карти. По суті, потрібно запропонувати дорожні карти для формування старших академічних шкіл на трьох рівнях: (1) для обласних центрів та великих міст, що мають заклади вищої освіти, (2) районних центрів, (3) сільських районів. Варто враховувати, що можливості для формування старших академічних шкіл на трьох рівнях суттєво відрізняються.
3. Вже сьогодні доцільно в старших класах дозволити учням відмовитися від необхідності опановувати загальну навчальну програму в повному обсязі. Принаймні слід дозволити учням старших класів добровільно відвідувати окремі заняття, скажімо, такі як фізичне та трудове виховання. Замість таких занять вони повинні мати можливість додатково вивчати предмети, за якими вони будуть проходити ЗНО.
4. Розв'язання проблеми викладача старшої академічної школи буде потребувати значного часу. На першому етапі викладацький склад старших академічних шкіл має забезпечуватися частково з-поміж вчителів середньої школи та частково з-поміж викладачів закладів вищої освіти. В ідеалі варто сприяти тому, щоб викладачі закладів вищої освіти викладали паралельно в старшій академічній школі. Розв'язання проблеми забезпечення старших академічних шкіл викладачами, які забезпечать відповідний рівень гуманітарної (класичної) освіти буде потребувати відповідної державної політики: додаткові умови навчання за кошти державного бюджету.
5. Місцеві органи влади у містах та державні адміністрації в районах при обранні місць розташування старших академічних шкіл, порівнюючи різні потенційні приміщення для старших академічних шкіл насамперед мають звертати увагу на те, наскільки складним та витратним буде процес перебудови наявних приміщень середніх шкіл. В умовах потенційного скорочення кількості закладів вищої освіти, які раніше належали до так званих закладів першого та другого рівня акредитації, варто використовувати вивільнені приміщення останніх для розміщення старших академічних шкіл, оскільки такі приміщення є більш придатними для таких шкіл. Органи місцевої влади та районні державні адміністрації мають зважати на те, що при плануванні та будівництві нових шкіл чи добудові приміщень для наявних шкіл потрібно насамперед зважати на потреби майбутньої старшої академічної школи.
6. Старші академічні школи мають стати своєрідними сервісними центрами для абітурієнтів до закладів вищої освіти. Відповідно, у старших академічних школах мають працювати фахівці зі вступу до закладів вищої освіти.
Оригінал статті на порталі “Освітня політика”
Мій Персональний сайт
Підпишіться на мої публікації в Facebook
