суббота, 30 июня 2018 г.

ПРО ФЕНОМЕН ДИСЕРТАЦІЇ ТА ПРИСУДЖЕННЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ


Дисертація – це не стільки монографія, скільки процес дослідження, оформлення, оприлюднення та публічного обговорення результатів дослідження.

Звісно, це не означає, що текст дисертаційного дослідження є неважливим. Врешті-решт, у тексті дисертаційного дослідження дисертант описує хід дослідження, формулює відповідні положення, дає їх розгорнуті пояснення та обґрунтування. Текст дозволяє оцінити обсяг тієї роботи, яку виконав дисертант. Однак, важливо не плутати обсяг виконаної роботи та обсяг тексту. Значна та багаторічна дослідницька робота може бути виражена в незначному за обсягом тексті. Дуже важливо, щоб дисертант не ставав заручником тексту та вимог щодо його обсягу.

Науковий ступінь має присуджуватися виключно як наслідок оцінки новизни, вагомості та обґрунтованості положень, що були винесені на захист.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

суббота, 9 июня 2018 г.

ЩО ЗАВАЖАЄ РОЗБУДОВІ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?


1. При проясненні поняття «якість вищої освіти» та підходів щодо її забезпечення слід зважати на те, що об’єктивно можна говорити про щонайменше два підходи (орієнтація на стандарти (традицію) та орієнтація на того, хто отримує освіту). Кожен з таких підходів має право на життя.

2. Різні типи освітніх програм мають визначатися типами освіти. Різні типи закладів вищої освіти можуть пропонувати різного типу освітні програми. Оцінка якості таких освітніх програм може потребувати відповідного підходу до розуміння поняття якості вищої освіти. Слід визнати, що спроба спрощення підходів до визначення якості вищої освіти та наголос на другому підході в перспективі буде сприяти руйнації університету та університетської освіти

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

понедельник, 7 мая 2018 г.

УНІВЕРСИТЕТ ЧИ ВИЩА ПРОФЕСІЙНА ШКОЛА?


Справедливо ставлять питання, коли українські університети будуть посідати більш високі позиції в міжнародних університетських рейтингах? Можна відповісти, що це станеться тоді, колі університети не будуть плутати в нашій країні з іншими можливими типами вищих навчальних закладів, а вітчизняні вищі професійні школи не будуть видавати за університети. На жаль, чинний Закон лише сприяє відповідним негативним тенденціям, він ніби фіксує ці тенденції.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

четверг, 22 марта 2018 г.

ПРОТИДІЯ АКАДЕМІЧНІЙ НЕДОБРОЧЕСНОСТІ В ЛЕЩАТАХ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ


Сьогодні, мабуть, багатьох не полишає відчуття когнітивного дисонансу як при спробі дати оцінку стану вітчизняного академічного середовища, так і при спробі дати оцінку тим рецептам, що пропонуються для протидії академічній недоброчесності. Одним зі шляхів подолання когнітивного дисонансу є свідоме чи несвідоме спрощення реальної картини, відмова від її повноти. Сьогодні в публічному просторі активно обговорюється тема плагіату в текстах дисертаційних досліджень. Таким обговоренням подекуди не вистачає врахування всього контексту даної проблеми. Остання, як правило, розглядається у відриві від того ланцюга, завершенням якого вона і виступає. Така тенденція може мати своїм наслідком доволі суперечливі рекомендації, що будуть направлені не на подолання причин, а лише на усунення симптомів масштабної та глибинної проблеми.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

воскресенье, 25 февраля 2018 г.

Чи потрібно радикально змінювати Закон «Про вищу освіту»?


Чи давав Закон «Про вищу освіту» на час його ухвалення нові можливості для системи вищої освіти?

Як видається, саме в позитивній відповіді на це питання приховується головна причина, що перешкоджає досягти успіхів у реформуванні вітчизняної сфери вищої освіти. Система вищої освіти в Україні була демонтована ще в 90-х роках минулого століття. Власне, ми маємо сферу вищої освіти, ситуація в якій погіршується поспіль третє десятиліття. Ми маємо рудименти старої радянської системи вищої освіти, які освітянські можновладці мають схильність розглядати як такі, що утворюють певну систему вищої освіти. Проте, це не так.

Що потрібно насамперед врахувати при підготовці до внесення змін?

Потрібно враховувати, що при імплементації Закону найбільше протистояння виникло по лінії МОН та НАЗЯВО. Внесення змін до Закону має подолати протистояння між ними в майбутньому. Сьогодні протистояння йде в боротьбі за можливості впливу на ухвалення рішень щодо ВНЗ.

Якщо наміри внесення змін до Закону будуть визначатися прагненнями збереження владних повноважень за МОН, то нічого конструктивного такі зміни принести не зможуть. Закон мав би саме суттєво перерозподілити повноваження між інституційними суб’єктами сфери вищої освіти.

Потрібно дати відповідь на ключове питання: чи чинний Закон «Про вищу освіту» залишиться охоронним, чи він буде дійсно реформаторським? Закон «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою у 2014 році, декларувався як реформаторський, проте на перевірку виявився охоронним.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

Про необхідність нової кадрової політики у вищій школі


Теперішня кадрова політика у вищій школі зводиться до пошуку оптимального переліку вимог до головного суб'єкта навчального процесу — викладача. Ми маємо ситуацію, за якої шукають оптимального рішення при хибному підході. Оптимальний перелік вимог до науково-педагогічного працівника (потенційного доцента чи професора), що визначається на рівні центральних органів виконавчої влади, є в принципі неможливим. Іншими словами, мова йде про неадекватне визначення завдання у сфері кадрової політики у вищій школі.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

среда, 27 декабря 2017 г.

АКАДЕМІЧНА НЕДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЯК СИСТЕМНА ПРОБЛЕМА


Може видатися, що проблема академічної недоброчесності має однакові прояви в різних країнах. Якщо це і так, то такі прояви мають місце в цілком різних контекстах та за різного стану сфери вищої освіти в окремих країнах. Іншими словами, слід пам’ятати, що чужий досвід у даному питанні можна використовувати доволі обережно та частково. Разом з тим потрібно розуміти ті загальні тенденції, що існують в європейському просторі вищої освіти та обумовлюють погіршення ситуації щодо академічної нечесності. Саме такі тенденції змушують серйозно ставитися до проблеми академічної недоброчесності у всіх без винятку європейських країнах. Мова йде про процес поступової руйнації так званого традиційного академічного етосу. Що ж обумовлює такий процес?

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook