Про публікації для дисертанта

На сторінках друзів у Facebook спостерігаю жваву дискусію стосовно питання необхідності публікацій для дисертанта (аспіранта, докторанта) за кордоном. Що, власне, мають засвідчити подібні публікації? Кого і в чому вони мають переконати? Сама доцільність публікацій до моменту захисту дисертації є доволі спірною. Так, в Німеччині до останнього часу не рекомендувалося дисертантам взагалі публікувати результати дослідження до захисту.

Спеціалізована комісія з захисту дисертацій, розглядаючи дисертацію, мала б виносити рішення про відповідність наданої до захисту дисертації (тексту дисертації) тим вимогам, які виставляються до відповідної дисертації. Спеціалізована комісія, яка має складатися з фахівців, спроможних винести компетентне рішення, може визнати таку відповідність чи невідповідність незалежно від наявності чи відсутності публікацій. Фактичне перенесення акценту на публікації є, по суті, визнанням неспроможності комісій ухвалювати компетентні рішення без посилання на наявні публікації дисертанта. В такому разі, за визначенням, такі комісії мали б виконувати лише технічну функцію, тобто встановлювати наявність потрібних публікацій.

Ми постійно намагаємося поєднати у власній академічній практиці досвіди різних країн, погано собі усвідомлюючи можливість такого поєднання. Нам потрібно зрозуміти просту річ: питання захисту дисертації є питанням самоповаги дисертанта та самовизначення університету. Це не питання боротьби з “поганими хлопцями та дівчатами”, які прагнуть прорватися до науки.




Якщо Вас цікавить додаткова інформація про вищу освіту в Україні та за кордоном, то відвідайте мій сайт Освітній консалтинг



Підпишіться на мої публікації в Facebook