Списування є певним симптомом наявності проблем в навчальному процесі або навіть системі освіти, яка є складовою суспільної практики. Повальне списування є ознакою “епідемії”, яку не можна подолати боротьбою з симптомами.
Сам феномен списування пов'язаний в освіті з системою навчання, яка ґрунтується на запам’ятовуванні, останнє в системі освіти часто домінує над розвиванням в учня чи студента самостійного та критичного мислення, таке мислення, звісно, не має нічого спільного з грою фантазії, яку іноді студент намагається видати за власне творче мислення.
Часто викладач вимагає від студента лише відтворення тексту своєї лекції. Подекуди протягом семестру викладач контролює ведення студентами конспектів, з яких студенти часто потім і списують. Іноді викладач навіть поблажливо ставиться до самого факту списування з конспекту під час іспиту.
Важливо відмовитися від підходу до оцінювання учнів та студентів (випробування на іспиті), який лежить для викладача в площині спіймав (не дозволив, завалив) чи не спіймав (дозволив, не завалив), а для студента – в площині списав чи не списав.
Спробую розглянути це питання з позиції викладача філософії. Чи можна списати на іспиті з філософії? І так, і ні.
Можна списати (або, як шахрайський варіант, завчити) певний шматок тексу/матеріалу. Однак для кваліфікованого викладача це не має значення в тому разі, якщо він буде оцінювати рівень розуміння студентом матеріалу, а не демонстрацію студентом вербальних (знакових) рядів.
Так, можна провести певну аналогію з шахами, зокрема шаховим дебютом. Уявімо, що вчитель/тренер бажає з’ясувати, наскільки глибоко молодий шахіст пропрацював ту чи іншу шахову партію. Шахіст може завчити кілька варіантів розвитку партії в дебюті, скажімо, іспанської партії. Вчитель/тренер може перевірити ґрунтовність та серйозність роботи молодого шахіста, запропонувавши кілька нестандартних ходів. На іспиті з філософії навіть буває легше, ніж при оцінці старанності молодого шахіста. Перші кілька хвилин відповіді дозволяють екзаменатору в цілому з’ясувати рівень володіння студентом матеріалом, інший час може бути відведений для уточнення та прояснення вже чогось для самого студента. Часто проблема полягає в тому, що сам викладач маючи, так би мовити, погану дебютну підготовку, не завжди готовий належним чином оцінити справжній рівень підготовки студента. На іспиті часто має місце оцінка викладачем автентичності відтворення студентом певного матеріалу, яким, як видається викладачу, він і сам трохи володіє. Такий викладач може бути особливо пильним та нетерпимим до списування.
На іспиті з філософії можна дозволяти користуватися будь-якою літературою і, можливо, навіть дозволяти обирати питання з певного переліку питань.
У нашій системі освіти часто “милому” виду шахрайства, яким є списування, протиставляють доволі небезпечний вид шахраювання, яке полягає в заучуванні без розуміння. В деяких дисциплінах це робити відносно важко, в деяких – відносно легко. Часто, особливо на іспиті з філософії, спостерігається картина, яку можна описати виразом: один цапа доїть, а інший решето підставляє. При цьому таке доїння відповідає найвимогливішим запитам “дуркуватої правильності”. Іноді ознайомившись з програмою з певного курсу філософії та питань на іспит з філософії, хочеться побажати студентам, знайти альтернативу доїнню цапа. На жаль, своєрідним “цапом ” часто виступає вся наша система освіти.
Говорячи про неможливість, розпочинати боротьбу зі списуванням у вищій школі з тотального виключення студентів, які попадаються на списуванні, я маю на увазі не лише нереалістичність подібних пропозицій, а й пропоную за можливості спочатку вжити всі заходи, які зроблять списування на іспиті позбавленим сенсу.
Ми схильні замість поступової і разом з тим рішучої розбудови нових систем та процедур шукати миттєві способи лікування нашої системи освіти. Однак варто пам’ятати, що грати в “Чапаєва” шахами доволі незручно та й недоцільно, особливо не варто вдавати при цьому, що ми розпочинаємо партію з Королівського гамбіту, особливо коли жертвувати доведеться долями конкретних людей.
Хотілося б жити в справедливому та солідарному суспільстві, однак це потребує побудови цивілізованого суспільства. Потрібна зрозуміла стратегія та зважена тактика, однак це не означає нерішучість та топтання на місці, що ми сьогодні і спостерігаємо. В шахах є певне неписане правило: спочатку продумай хід, потім запиши його, потім перевір правильність обраного ходу та врешті-решт зроби рішучий хід. Саме цього сьогодні не вистачає.
Мій Персональний сайт
Підпишіться на мої публікації в Facebook
Комментариев нет:
Отправить комментарий