Теперішня кадрова політика у вищій школі зводиться до пошуку оптимального переліку вимог до головного суб'єкта навчального процесу — викладача. Ми маємо ситуацію, за якої шукають оптимального рішення при хибному підході. Оптимальний перелік вимог до науково-педагогічного працівника (потенційного доцента чи професора), що визначається на рівні центральних органів виконавчої влади, є в принципі неможливим. Іншими словами, мова йде про неадекватне визначення завдання у сфері кадрової політики у вищій школі.
Читайте докладно на порталі
“Освітня політика”
Мій
Персональний сайт
Підпишіться на мої публікації в
Facebook
Комментариев нет:
Отправить комментарий