суббота, 24 июня 2017 г.

Куліш та реформа вищої освіти


У «Хуторянській філософії…» Пантелеймона Куліша зустрічається різке судження про професорство: «Професорські голови були коморами для засипки зерна, але не полями, які відроджують зерно сторицею». Думаю, що все те, що сьогодні робиться в сфері реформування вищої освіти, направлено на декорування «комор для засипки зерна». Так, Куліш ніколи не був у нас популярним!

Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

понедельник, 12 июня 2017 г.

Про обслуговування масовізації університетської освіти


Обслуговування масовізації університетської освіти неминуче набуває форми блазнювання. Бути чи не бути блазнем? Це питання постає для університетського викладача не лише як проблема етичного вибору, а й як перевірка наявності естетичного смаку.

Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

понедельник, 5 июня 2017 г.

Філософія та криза розуміння


Позбавлено сенсу доводити користь від «занять» філософією. Остання є лише вираженням та інституалізацією жаги свободи та відповідальності мислення. Уявімо собі, що хтось намагається довести користь від любові. Вийде якесь безглуздя, а не доведення. Серйозна проблема виникає при обґрунтуванні значимості філософії для університету. Там, де це доводиться робити, марно говорити про існування університету як такого. Криза сучасного університету є кризою розуміння вихідних засад. Повстання мас, про яке говорив іспанський філософ, неминуче породжує кризу розуміння. Маси не потребують розуміння та свободи. Врешті-решт, є більш доступні та компромісні форми духовного життя, поміж них релігія. Масовізація університетської освіти є символом сучасного варварства.

Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

воскресенье, 28 мая 2017 г.

Що таке університет?


Університет – це місце, в якому людина може неквапливо продумати кілька ключових тез, що визначають її інтелектуальне життя. Отже, університет має жити в такому ритмі, що забезпечував би сприятливі умови та можливості для відповідної практики.

Університет не є вищою професійною школою, щонайменше не зводиться до неї. Університет виконує особливу та унікальну місію.

У(країна) без університетів є країною без повноцінного інтелектуального життя; відсутність університетів та повноцінного академічного життя не можна компенсувати псевдовченими, писарчуками та тусовками.

Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

понедельник, 13 марта 2017 г.

ПРО МОНІТОРИНГ ПРОЦЕДУР ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ


Ситуація із забезпеченням якості вищої освіти не зазнала суттєвих змін за останні два-три роки, або за час, що минув після ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Викладач вищої школи, який наважиться об’єктивно оцінювати академічні успіхи студентів, неодмінно рано чи пізно буде звинувачений у всіх гріхах та вступить у прямий конфлікт з керівниками структурних підрозділів (кафедри, факультетів) та керівництвом вищого навчального закладу. Необ’єктивність оцінювання у вищій школі залишається сьогодні неодмінною умовою «комфортного» життя викладача вищої школи. Реформа вищої освіти мала б змінити ситуацію або принаймні відкрити перспективи для відповідних змін, однак цього не сталося. Від викладача вищої школи продовжують вимагати не професіоналізму, а лише «слухняності » та прислуговування.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

четверг, 9 февраля 2017 г.

Що таке академічність?


1. Академічність – це публічність, а не позерство.
2. Академічність – це компетентність, а не «доброзичливість».
3. Академічність – це чесність і благородство, а не вміння прилаштовуватися, «підкладатися» і підсиджувати.
4. Академічність – це безкомпромісність; наука не знає компромісів, компроміси є справою політиків та сутенерів.
5. Академічність – це прагнення діалогу, а не замикання на безкінечних монологах.
6. Академічність – це пошук істини, а не звань та регалій.
7. Академічність – це повага до розуму!

Отже, академічність лежить не в площині формальної офіційності та помпезної інституційності; академічність породжується інтелектуальною совістю.

Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

суббота, 28 января 2017 г.

Про доступ до вищої освіти


Ми маємо припинити практику фактичної торгівлі документами про вищу освіту, що «процвітає» сьогодні у сфері вищої освіти. Має бути забезпечена ефективність функціонування соціальних ліфтів, одним із найпотужніших з яких є доступ до вищої освіти. Від ефективності процедур забезпечення доступу до вищої освіти залежить процвітання суспільства, країни та держави.

1. Доступ до вищої освіти має ґрунтуватися на неухильному дотриманні принципу: право на здобуття вищої освіти має відкриватися лише після успішного опанування повною загальною середньою освітою, що підтверджується відповідними результатами ЗНО. Варто розглянути можливість розрізнення порогу ЗНО, що підтверджує право на отримання документа про середню освіту, та порогу, що надає право вступати до ВНЗ.

2. Право брати участь у конкурсі за результати вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі повинні мати лише ті особи з вказаних в частині третій статті 44 Закону «Про вищу освіту» категорій, які фактично не можуть бути присутніми при проведенні ЗНО, що має підтверджуватися відповідними документами.

3. Варто сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови визнати обов’язковим при вступі до вищого навчального закладу незалежно від обраної спеціальності.

4. За умов відсутності систем забезпечення якості освіти у сфері середньої освіти, вага середнього бала документа про середню освіту має залишатися такою, якою вона існує сьогодні. Однак у перспективі така вага могла б складати 20-25 відсотків конкурсного бала.

5. Варто забезпечити надійні процедури доступу до університетської класичної освіти, що передбачає або проходження ЗНО з відповідних предметів, або надання вищим навчальним закладам можливості проведення обов’язкових додаткових конкурсів за аналогією з творчими конкурсами, вага бала за які буде становити не більше ніж 20 відсотків конкурсного бала.

6. Доцільно відмовитися від врахування бала за особливі успіхи при обчисленні конкурсного бала та вилучити пункт 5.4 статті 44 з Закону «Про вищу освіту», внісши відповідні зміни в четверту та шосту частини даної статті.

7. Державні цільові програми, що передбачаються частиною 17 статті 44 Закону «Про вищу освіту», мають забезпечити можливість фінансової підтримки відповідних категорій осіб на етапі підготовки до вступу та під час навчання у вищому навчальному закладі. Однак безпосередня реалізація такими особами права на здобуття вищої освіти не повинна суперечити вимогам забезпечення якості вищої освіти.

Читайте докладно на порталі “Освітня політика”


Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook