Сталінська практика вживання поняття “фашизм” та пострадянська інтелектуальна еліта Форми інституалазації зла в суспільстві

Бертран Рассел (Походження фашизму): “Бунт проти розуму починається як бунт проти розмірковувань”

Італійський фашизм, німецький нацизм (націонал-соціалізм) та радянський (російський) комунізм є трьома способами зреалізації тоталітаризму в суспільстві, формами інституалізації зла в Європі в XX ст. Всі три види тоталітаризму відзначаються антидемократичністю, антиліберальністю, антигуманністю. Між різними видами тоталітаризму не існує тотожності. Фашизм, нацизм та комунізм мають лише спільне родове поняття “тоталітаризм” та спільне походження, яке коріниться в незрілості та духовній слабкості людини. Пострадянські інтелектуали, принаймні в своїй більшості, чудово розуміють різницю між трьома моделями тоталітарних суспільств. Вони розуміють, проте в переважній більшості продовжують наслідувати сталінську практику вживання поняття “фашизм”. Таке неподобство пострадянський інтелектуал вчиняє виключно в силу боязні бути незрозумілим та засудженим.

Історія вживання поняття “фашизм” в колишньому Радянському Союзі була визначена довоєнними промовами комуністичних вождів та статтями в радянських газетах 30-х років XX століття. Подальше вживання в Радянському Союзі та пострадянських країнах поняття “фашизм” стало заручником практики його вживання в довоєнний час. Первісно поняття “фашизм” асоціювалося як в Європі, так і в Радянському Союзі з італійським фашизмом, проте згодом фашистськими в радянських газетах без розбору почили називати більшість західноєвропейських урядів, в тому числі ті уряди, до складу яких входили соціал-демократи. Після нападу “дружньої” Німеччини на Радянський Союз, Німеччина відразу в Радянському Союзі була оголошена фашистською, а німецьку армію почали називати або німецько-фашистською, або просто фашистською. Слово “фашист” стало, по суті, синонімом слова “ворог”. Та обставина, що на чолі Німеччини стояли націонал-соціалісти, спонукало радянську пропаганду підміняти поняття “націонал-соціаліст” поняттям “фашист”. Дуже вже не подобалася радянським ідеологам можливість виникнення у радянських людей неприємних асоціативних рядів, які могли постати при наявності практики одночасного вживання понять “соціалістичне суспільство” і “націонал-соціалістичне суспільство”. Поняття “фашист”, насправді мало зрозуміле радянській та пострадянській людині, дуже добре послугувало радянським та пострадянським ідеологам з різних таборів, в широкому вжитку воно і сьогодні.

Далі буде.


Підпишіться на мої публікації в Facebook або Twitter.