понедельник, 22 декабря 2014 г.

Основні проблеми/реалії/перешкоди на шляху реформи вищої освіти


1. Неготовність освітянської громади до реального реформування → відсутність політичних постатей, спроможних взяти на себе відповідальність за проведення непопулярних реформ в освіті взагалі та вищій освіті зокрема → половинчастість та популізм рішень → наростання персоніфікованої боротьби (боротьба з одіозними плагіаторами, “поганими ректорами”, “неформатними” ВНЗ ↔ персональні випади проти окремих осіб чи груп) → поступова підміна персоніфікованою боротьбою системного реформування вищої освіти.

2. Відсутність інституалізованого експертного середовища, спроможного підтримати проведення освітньої реформи та відсутність реальних кроків з інституалізації експертного середовища → імітація експертного та громадського обговорення реформи вищої освіти ↔ відсутність відповідної реакції з боку МОН на зауваження експертів та становлення інституалізованого експертного середовища → взаємна недовіра між освітніми експертами та непродуктивна квазі-конкуренція між останніми в неконкурентному середовищі.

3. Нерозуміння суб’єктами системи вищої освіти свого місця в реформуванні системи вищої освіти та нових реалій → відсутність реальних кроків для побудови нової системи противаг у вищій освіті (МОН займається розробкою положення про незалежне від нього Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти, відсутні реальні кроки з формування умов для створення незалежних агенцій з забезпечення якості вищої освіти, ВНЗ не розглядають себе як автономних суб’єктів і продовжують чекати на вказівки з міністерства, надана новим Законом “Про вищу освіту” автономія ВНЗ носить половинчастий характер, що лише посилює дезорієнтацію ВНЗ).


Якщо Вас цікавить інформація про вищу освіту в Україні та за кордоном, то відвідайте мій сайт Освітній консалтинг

Підпишіться на мої публікації в Facebook

Комментариев нет:

Отправить комментарий