вторник, 19 января 2016 г.

Майже сповідь освітнього аналітика-консультанта та позаштатного філософа


Здається, що про освіту можуть говорити майже всі, адже всі колись навчалися чи навчаються, хтось викладав чи викладає. Здається, будь-хто може і має право висловлювати свою думку про систему освіти. Батьки, учні та студенти, вчителі шкіл та викладачі вищих навчальних закладів, менеджери та чиновники від освіти є великою армією стейкхолдерів, які можуть та навіть готові говорити про освіту. Однак одна справа говорити – інша справа шукати відповіді, які будуть виходити за межі інтересів окремих груп стейкхолдерів. Щось подібне з філософією, кожен час від часу може розмірковувати над філософськими питаннями, однак лише одиниці спроможні формулювати самі філософські питання та проблеми, а потім роками намагатися шукати відповіді. Далеко не всі власники документів про філософську освіту спроможні це робити.

Освітній аналітик-консультант може вдатися до певного “лукавства” та заявити, що він не розглядає себе освітнім експертом, а лише аналітиком-консультантом. Мовляв, я лише намагаюся здійснювати аналітичну роботу, з результатами якої я готовий поділитися з іншими. Самі оцінюйте те, чи є я експертом. Філософу значно важче вдатися до подібного “лукавства”, заявивши, що він не філософ, а лише викладач філософських дисциплін. Хоча, звісно, подібні заяви час від часу лунають. Викладачу математики потрібно бути математиком, викладачу філософії потрібно бути філософом. Все інше – зайві реверанси! Бути філософом означає намагатися здійснювати акти рефлексії, іноді йому вдається зробити це по-справжньому, і тоді відкриваються передумови для появи справжнього філософського тексту, а не його підробки. Звісно, такі передумови не обов’язково гарантують саму появу філософського тексту. Філософ не пише підручників з філософії, він пише філософські тексти!

Освітній аналітик-консультант має зберігати певну відстань від предмету свого дослідження. Тут можна провести певну аналогію з розгляданням мозаїки. Так, для того щоб побачити всю мозаїку, потрібно відійти на певну відстань від неї, з близької відстані побачиш лише фрагменти та шматочки матеріалу. Це не завжди враховують стейкхолдери, описуючи власні бачення та бажання. Освітній аналітик-консультант не займається питанням пропагування тієї чи іншої педагогічної практики, для нього важливо побачити як система освіти буде кореспондувати з суспільством. Тема освітнього аналітика-консультанта: освіта та суспільство. Це не завжди розуміють окремі освітні менеджери, педагоги-новатори чи педагоги-наслідувачі, які прагнуть втілити в українській школі чи вищому навчальному закладі ту чи іншу “заморську” модель. Філософ щодня розпочинає свою роботу майже спочатку, щодня він шукає шлях, на якому він підійде до предмету свого дослідження. Мислення, яке звертається до самого себе та через себе ставить питання про світ, є “річ” майже незбагненна для людини, яка не є знайомою з “роботою” філософа. В чомусь “робота” філософа нагадує роботу хірурга чи жонглера: якщо не практикував тривалий час, то це суттєво позначається на твоїх здібностях та стає відразу помітним. Хтось вважає, що “робота” філософа полягає в читанні філософських текстів та коментуванні їх. Мабуть, частково це так, і хоча це складна робота, однак це найлегше з того, що мусить робити філософ. Філософія – це не забава. Можливо, філософія є прокляттям людини. Можливо, окремі люди “прокляті”, і таке прокляття змушує їх щодня формулювати майже одні і ті ж питання. Можливо, людина і рада була б не ставити ті питання, однак вона не може цього не робити. Саме поміж таких людей постають великі філософи, такими були Платон, Декарт, Кант… Філософ не є адептом певної психотерапевтичної чи релігійної практики, він не гарантує та не шукає спасіння для людини.

Чому це майже сповідь, а не справжня сповідь? Для сповіді освітньому аналітику-консультанту довелося б говорити іншими словами та висловити все те, що він думає про тих, хто сьогодні відповідає за реформу освіти в країні, однак це відразу перетворило б його в борця з “поганими” хлопцями та дівчатами. Його ж справа аналізувати та консультувати! Також він має пам’ятати, що не можна переходити на особистість, навіть якщо дуже кортить це зробити. Не про все він повинен говорити, однак якщо вже говорить, то має робити це чесно та відповідально. Сповідь не передбачає вибірковості! Для філософа сповідь можлива лише в його текстах. Кожен філософ самостійно визначає, коли його тексти мають з’явитися та які форми вони мають отримати. Важливо, звісно, щоб він зустрів гарного редактора, видавця та читача.




Мій Персональний сайт

Підпишіться на мої публікації в Facebook

Комментариев нет:

Отправить комментарий